[Я їду в Словаччину ]

Мій шлях до Словаччини

Переїзд

 

 

Їхати неодмінно треба, чим швидше ви це зробите,
тим швидше усвідомите, що можна було зробите все ще швидше

 

 

 

Саме так, «Переїзд», доброго дня.

Минуло чимало часу з мого останнього допису. Проте на то були свої причини, не пов’язані безпосередньо з самим переїздом але й без нього не обійшлось. Отже про все по трішки і по порядку, чи не по трішки і не по порядку, залежить від того як зараз буде слово лягати. Погнали.

Отже з заголовка зрозуміло, що розмова піде про переїзд до Словаччини в буквальному значенні цього слово. Ви собі не уявляєте наскільки нудним і дуже дооовгим, для мене видався останній місяць. Сам процес підготовки до переїзду, коли починаєш доставати речі із усі закутків квартири та вирішувати що поїде з тобою в нове життя а що ні, насправді виснажує. Двічі чи тричі за місяць мені кортіло лишити все (речі, посуд, велосипеди та поїхати з одним лиш рюкзаком парою футболок та шкарпеток). В решті решт, спаковано все нажите за роки, підписане та позначене це їде а це ні. І на справді складнощі ще тільки починаються. Так, хвилиночку, «складнощі» ні це випадкове слово яке інколи описує ситуацію до вирішення якої потрібні ваші зусилля а не присутність. Отже, декілька питань на які мають чіткі відповіді до того я ви почнете збиратись в дорогу.

  • Чим будете перевозити речі? Від цього залежить яку кількість речей ви з собою візьмете.
  • Продавати меблі, побутову техніку та електроніку раніше чи пізніше? Власне для кожного це буде щось середнє. Що б не вийшло так що до дня переїзду ще тиждень а у вас вже не має на чому спати, приготувати їсти чи зберігати приготоване.
  • І найголовніше. День перший в чужій країні. Я живу у ..? Не має квартири, завжди можна на тиждень-півтора посилитись в хостел.

Так, але зверніть увагу що не кожен хостел чикає на вас з 2-3 коробок від холодильника з речами, кішкою/собакою, 2 велосипедами і золотою рибкою.

Що ж до мене, більшість з цих питань вирішувались по мірі надходження. І як той, хто пише вам ці рядки з столиці Словацької Республіки, не завжди послідовне вирішення питань може привести до очікуваного результату. Інколи потрібно вирішувати декілька питань паралельно. Отже я приїхав. Поздоровлення приймаються в коментаря =). За обраним мною шляхом  мені доведеться ще раз повернутись в Україну за дружиною та сином і кішкою та рештою речей. Чи варто в деталях розповідати про саму поїздку я ще подумаю. Скажу лише одне. Перший раз, за картою побуту, я їхав потягом з двома величезними сумками, рюкзаком та моїм велосипедом розібраним а по при нього рама від велосипеда мого сина запаковані в один чохол. Вартість квитка була відповідною до багажу =(. Є інші варіанти перетину кордону, наприклад автобусом чи автомобілем, власним чи винайнятим, речі вести самому чи довірити їх  людям які допомагають в перевезені речей.

Замість висновку. Їхати неодмінно треба, чим швидше ви це зробите, тим швидше усвідомите, що можна було зробите все ще швидше. І саме цікаве. Після того як приїжджаєш сюди по інерції мусиш щось робити, кудись бігти. А потрібно прийти в кімнату, лягти на ліжко, заспокоїтись, розслабитись і насолоджуватись розміряним та прорахованим життям європейця. (не захоплюйтесь)

На разі все що хотів повісти вам. Не забувайте ділитися з друзями цим дописом у соц.мережах, пишіть ваші коментарі, питання залюбки відповім адже часу тепер стало трішки більше. До зустрічі, і не ходіть по чужих сайтах©. =)

Чи був корисним для Вас цей допис? Так Ні

Прикріплення: Картинка 1
Читайте також

Категорія: Мій шлях до Словаччини | Переглядів: 2495 | Додав: TheFliros
догори