Привіт усім.

Після досить тривалої перерви в публікаціях, саме такий провокаційний заголовок я обрав для свого нового допису: "Чому варто переїхати до Словаччини?". І цей вибір прийшов не випадково. З той час що я не робив нових дописів, я мав змогу багато над чим подумати. Та й в решті решт для себе отримав відповіді на це питання не маючи самого питання. І саме зараз хочу з вами ними поділитись.

Саме так, «Переїзд», доброго дня.

Минуло чимало часу з мого останнього допису. Проте на то були свої причини, не пов’язані безпосередньо з самим переїздом але й без нього не обійшлось. Отже про все по трішки і по порядку, чи не по трішки і не по порядку, залежить від того як зараз буде слово лягати. Погнали.

Доброго усім здоров'я.
Останній тиждень я трішки хворів, тому не зовсім зручно було ділитися своїми переживаннями та емоціями. А вони були яскраві і розповісти є про що. Але про це трішки згодом. Почати хочу знову ж таки з мудрості сивої давнини.

Подорож у тисячі миль починається з першого кроку.

- Лао Цзи                         

Ну а тепер про головне.

Мої вітання
Така тема допису має спонукати до дій, і до дій рішучих, принаймні, я на це сподіваюсь. Чому саме таку тему, я обрав для цього допису, розповім нижче. На сьогоднішній день, вже минуло 2 з половиною місяці як я погодився на отримання ВНЖ та переїзд до Словаччини. У перших дописах уже згадував про те, що думка переїхати обмірковувалась протягом двох останніх років але перейшла від філософії до практики зовсім недавно. Усе змінилось завдяки одному єдиному допису в інтернеті.

Доброго часу доби.
Вирішив поділитись трішки тим, як живеться українцям, власне, в самій Словаччині. Я думаю ті, хто читає цей блог вже встигли проглянути інтернет на тему Словаччини та того, як там живеться. Проте, продовжуючи тему "Досвід інших", я все ж поділюсь цікавими посиланнями та відео добіркою.

Привіт усім.
Продовжуючи тему ІТ-еміграції та про життя наших співвітчизників в Європі повертаємось знову до Німеччини, а саме до Берліна. Чому та як переїхав до Європи сьогодні розповідає Віктор, засновник кількох стартапів а зараз розробник додатків для iOS. Співрозмовник Віктора у далекому Берліні, незмінний ведучий цієї рубрики Ігор Шастітко =)

Аhoj (Ахой) чи Dobrý deň (дОбрий дЕнь).
Саме так вітаються в Словаччині. Привіт вам із Братислави. У цьому дописі розповім про те, як доїхав, як ми подавали документи в місцеву поліцію на отримання виду на проживання, та куди ще ходили. І зовсім трішки про саме місто.

Моє шанування.
Перечитуючи усі попередні дописи я нарешті схаменувся, і наштовхнувшись на цікаве інтерв'ю перепитав у себе "А чи варто переїжджати з України?". Відповідь власне не змінилась. Хочу і вам запропонувати познайомитись з дописом який викликав жваве обговорення в соц-мережах "Чи варто виїжджати з України: консультант Microsoft Ігор Шастітко про переїзд до Словаччини". Залишаю його як є, російською мовою.

Доброго дня.
Сподіваюсь, читачі вже трішки зачекались нового допису. Перепрошую за затримку, писати було що та не було коли. Різдвяно-новорічні свята поміж то робота та, власне, підготовка до першого візиту до Братислави. Цей допис я саме й пишу в столиці Словаччини, трішки відійшовши від переживань та захоплення, проаналізувавши, що вже сталося та що ще на мене чекає. Та про це й не тільки читайте далі.

Добрий день.
Спершу хочу всіх Вас привітати з Новим Роком та Різдвом Христовим! Побажати здійснення заповітних мрій та наснаги у досягненні поставленої мети. Це мій передноворічний, ювілейний, десятий допис з другою серією інтерв'ю ще одного з колег про життя ІТ-емігрантів у Європі.